укр. рус.
Реакція на медикаменти Повний перелік

Програма генетичного тестування Реакція на медикаменти дозволяє виявити індивідуальну реакцію організму на деякі лікарські препарати.

Ваш генетичний профіль визначає, чи буде препарат ефективним і чи відчуєте Ви на собі побічну дію препарату. Це дозволить Вашему лікарю підбирати та призначати таке медикаментозне лікування, яке є для Вас оптимальним.

Генетичне тестування аргументує кількість медичних препаратів з урахуванням генетичних характеристик людини, допомагає встановити підвищену схильність до ускладнень у випадку прийому хіміотерапії.

Навіть якщо в даний момент клієнт не вживає жодного з препаратів, реакція на які тестується, ця інформація може бути дуже корисною в екстренних випадках.

Генетичне тестування Реакція на медикаменти не відображає можливість виникнення алергічних реакцій на препарати, які ми тестуємо.

Звіт Реакція на медикаменти

Замовивши генетичне тестування, Ви одержуєте додаткові можливості:

Бескоштовно замовити друкований генетичний звіт

Бескоштовно користуватися електронним сховищем eSafe

 

Ціна 1 000.00 USD  
Маєте питання? Часті питання Контакти Зворотній зв`язок Словник
Ми тестуємо реакцію на наступні види препаратів

Абакавір – підвищена чутливість

Фармакологічна група: засоби для лікування ВІЧ-інфекції

Протипоказання: гіперчутливість
Обмеження до застосування: захворювання печінки, ранній вік немовляти (до 3 міс), грудне вигодовування

Побічні дії: реакції гіперчутливості уповільненого типу (іноді небезпечні для життя): лихоманка, нездужання, стомлюваність, розклади шлунково-кишкового тракту (сухість у роті, нудота, блювання, діарея, болі в животі), кашель, задишка, зниження артеріального тиску, припухання і біль у суглобах, головний біль, слабкість, порушення сну, зниження апетиту, гепатомегалія, стеноз печінки, панкреатит, молочний ацидоз, висип.

 

Аміноглікозид – індукована нефротоксичність

Аміноглюкозиди є одним з ранніх класів антибіотиків. Нині виділяють три покоління цього препарату. Аміноглюкозиди мають бактерицидну дію, що пов’язана з порушенням синтезу білку з рибосомами. Ступінь антибактеріальної активності аміноглюкозидів залежить від  їхньої максимальної (пікової) концентрації в сироватці крові.

Всі аміноглюкозиди потенційно здатні викликати нефротоксичні, ототоксичні реакції, а також нервово-м’язову блокаду.

Нефротоксичність аміноглюкозидів виникає внаслідок ураження епітелію проксимальних ниркових канальців і проявляється уповільненням клубочкової фільтрації з формуванням неолігуричної ниркової недостатності. Такі реакції зустрічаються у 5-25% випадків і варіює в залежності від особливостей пацієнта, вибору препарату та режимів дозування. Встановлено, що застосуванням аміноглюкозидів обумовлено 50% всіз випадків лікарсько-індукованої ниркової недостатності.

 

Антибіотики, що впливають на слух

Антибіотики — речовини природного або напівсинтетичного походження, що пригнічують зростання живих клітин, найчастіше прокаріотичних або найпростіших. Антибіотики мають антибактеріальну активність не лише при зовнішньому застосуванні, але й в біологічних середовищах організму при їх системному (перорально, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, ректально, вагінально тощо) застосуванні.

Застосування антибіотиків є однією з причин зниження слуху, а також виникнення глухоти.

 

Варфарин – засвоюваність

Фармакологічна дія: варфарин містить елементи, що не дозволяють крові згортатися. Препарат пригнічує дію вітаміну К, що приймає активну участь у згортанні крові. В результаті скорочується вірогідність появи тромбів (згустків крові).

Показання до застосування:
Тромбози вен і схильність до них, а також профілактичне лікування тромбозів і тромбоемболій.

Побічні дії: чорний дьогтеподібний колір стулу та порушення травлення; кровотеча з носу або ясен; рясні та тривалі менструальні виділення; підвищення активності печінкових ферментів; припухлості та синці, що виникають без видимих причин на різних ділянках тіла; поява шкірних плям на стегнах, черевній стінці, молочних залозах; крововиливи; екзема; випадання волосся.

 

Естроген – ризик венозного тромбозу (тільки для жінок)

Гормонозамісна терапія, або ГЗТ, –  це курс лікування, спрямований на заміщення в організмі відсутніх гормонів. До складу препаратів для ГЗТ входять естроген і прогестерон (жіночі статеві гормони). Вибір засобів для проведення ГЗТ визначається значною мірою їхньою безпечністю та переносимістю. Гормональні препарати, що подовжують молодість, можуть спричиняти рак молочної залози та інфаркт.

 

Карбамазепін – підвищена чутливість

Фармакологічна дія: Карбамазепін має виражену протисудомну (протиепілептичну) та помірного ступеня антидепресивну й нормотимічну (поліпшує настрій) дію.

Показання до застосування: застосовують карбамазепін при психомоторній епілепсії, великих припадках, змішаних формах (головним чином при комбінації великих припадків із психомоторними проявами), локальних формах (посттравматичного та постенцифалітичного походження). При малих припадках недостатньо ефективний.

Побічні дії: в окремих випадках можливі втрата апетиту, нудота, рідко – блювота, головний біль, сонливість, атаксія (порушення координації рухів), порушення акомодації (здорового сприйняття). Є також дані про алергічні реакції, лейкопенії (зниження рівня лейкоцитів у крові), тромбоцитопенії (зменшення кількості тромбоцитів у крові), агранулоцитоз (різке зниження гранулоцитів у крові), гепатити (запалення тканини печінки) шкірні реакції, ексфоліативний дерматит (запалення шкіри). Слід враховувати можливість появи психічних розладів у хворих на епілепсію, які лікувалися карбамазепіном.

 

Клопідогрель – метаболізм

Показання: профілактика атеросклеротичних порушень у хворих, які перенесли інфаркти міокарда, ішемічний інсульт або діагностовані захворювання периферичних артерій; у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.

Клопідогрель швидко біотрансформується в печінці. Його основний метаболіт, який є неактивним похідним карбоксилової кислоти, становить близько 85% сполуки, що циркулює в плазмі. C max цього метаболіту в плазмі крові після повторних прийомів по 75 мг становить близько 3 мг / л і спостерігається приблизно за годину після прийому. Фармакокінетика основного метаболіту показує лінійну залежність в межах доз клопідогрелю від 50 до 150 мг. Клопідогрель та основний метаболіт необоротно зв’язуються з білками плазми крові in vitro (98% і 94% відповідно). Цей зв`язок не насичується in vitro в широкому діапазоні концентрацій.

 

Кофеїн – засвоюваність

Кофеїн, по суті, є сильним стимулятором і сечогінним засобом, він збільшує кров`яний тиск і частоту серцебиття. Часте сечовипускання, викликане в результаті вживання цієї речовини, може спричиняти зневоднення організму.

 

Метотрексат – токсичність

Фармакологічна дія: за хімічною структурою метотрексат близький до фолієвої кислоти та є її антиметаболітом-антагоністом (речовиною, що близька до природних продуктів обміну речовин, але має протилежну дію). У зв’язку з антифолієвим ефектом препарат пригнічує клітинний мітоз (поділ клітин), зростання тканин, що активно проліферують (зростають), зокрема кісткового мозку, гальмує зростання злоякісних новоутворень.

Показання до застосування:  метотрексат  призначають при гострому лімфобластному та мієлобластному лейкозі (пухлинах кровотворних клітин, що виникли з клітин кісткового мозку/лімфобластів та мієлобластів); на пізніх стадіях хронічного мієлолейкозу(раку крові, при якому джерелом пухлинного процесу є гранулоцитарні клітини/клітини кісткового мозку, з яких розвиваються формені елементи крові –  лейкоцити). При лімфосаркомі (злоякісній пухлині, що виникає з незрілих лімфоїдних клітин), при комбінованій хіміотерапії у хворих на рака молочної залози, легені, яєчників.

Побічні дії: нудота, діарея (пронос) стоматит (запалення слизової оболонки рота), а при більш тривалому застосуванні – виразкові ураження слизової оболонки порожнини рота з кровотечею, випаданням волосся, тромбоцитопенією (зменшенням числа тромбоцитів у крові) із загальною кровоточивістю, анемію (зниженням вмісту гемоглобіну в крові). Можливе приєднання вторинної інфекції; можливі токсичний гепатит (запалення тканини печінки), ураження нирок тощо.

 

Статини – захист від інфаркту міокарда

Статини – загальна назва різних за будовою та місцем утворення гормонів, фізіологічною функцією яких є гальмування синтезу та секреції будь-яких інших гормонів.

Численні дослідження дозволили виявити наступні ефекти статинів:
гіполіпідемічний, антитромботичний, судинорозширювальний; також статини сприяють зниженню адгезії лейкоцитів до стінки судин, зміцненню покришки бляшки, інгибіруванню виникнення м’яких бляшок та їх регресії.

Застосування статинів є високоефективним засобом профілактики серцево-судинних ускладнень, що знижує рівень смертності.
Крім основних ефектів зі зниження ризику смерті від серцево-судинних недуг (що багато в чому визначаються гіполіпідемічними властивостями), вони проявляють численні неліпідні, так звані плеотропні властивості. Список цих властивостей розширюється і виходять досить несподівані, на перший погляд, дані.

Крім позитивних ефектів, статини можуть викликати такі побічні реакції, як рабдоміоліз.
Рабдоміоліз – це найважче на найрідкісніше ускладнення, зумовлене лізисом клітини поперечносмугастих м`язів і супроводжується зменшенням обсягу циркулюючої крові, зниженням ниркового кровотоку, гострою нирковою недостатністю, шоком.
Крім рабдоміолізу, можуть спостерігатися інші побічні реакції: міозит (особливо у хворих з високою температурою тіла) підвищення активності печінкових ферментів, висипання на шкірі безсоння, периферична нейропатія, алергічні реакції, (вовчакоподібні симптоми, що виникають при застосуванні препарату більше 6 місяців).

 

Статини – захист від інфаркту міокарда

Статини – загальна назва різних за будовою та місцем утворення гормонів, фізіологічною функцією яких є гальмування синтезу та секреції будь-яких інших гормонів.

Численні дослідження дозволили виявити наступні ефекти статинів:
гіполіпідемічний, антитромботичний, судинорозширювальний; також статини сприяють зниженню адгезії лейкоцитів до стінки судин, зміцненню покришки бляшки, інгибіруванню виникнення м’яких бляшок та їх регресії.

Застосування статинів є високоефективним засобом профілактики серцево-судинних ускладнень, що знижує рівень смертності.

Крім основних ефектів зі зниження ризику смерті від серцево-судинних недуг ( що багато в чому визначаються гіполіпідемічними властивостями), вони проявляють численні неліпідні, так звані плеотропні властивості. Список цих властивостей розширюється і виходять досить несподівані, на перший погляд, дані.
 
Крім позитивних ефектів, статини можуть викликати такі побічні реакції, як рабдоміоліз.
Рабдоміоліз – це важке та рідкісне ускладнення, зумовлене лізисом клітини поперечносмугастих м`язів. Недуга супроводжується зменшенням обсягу циркулюючої крові, зниженням ниркового кровотоку, гострою нирковою недостатністю, шоком.
Крім рабдоміолізу, можуть спостерігатися інші побічні реакції: міозит (особливо у хворих з високою температурою тіла) підвищення активності печінкових ферментів, висипання на шкірі безсоння, периферична нейропатія, алергічні реакції, (вовчакоподібні симптоми, що виникають при застосуванні препарату більше 6 місяців).

 

Статини – провокують міопатію.

Статини – загальна назва різних за будовою та за місцем виникнення гормонів, фізіологічною функцією яких є гальмування синтезу та секреції будь-яких інших гормонів.

Результати численних досліджень дозволили виявити наступні ефекти статинів: гіполіпідемічний, антитромботичний, судинорозширювальний; статини також сприяють зниженню адгезії лейкоцитів до стінки судин, зміцненню покришки бляшки, інгибіруванню виникнення м’яких бляшок та їхній регресії. 

Статини відносяться до групи найбільш безпечних ліків для тривалого застосування. Серед побічних ефектів найчастіше зустрічаються біль у животі, запори: у 1-3 відсотків пацієнтів може спостерігатися підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АлТ) та аспартатамінотрансферази (АсТ) у плазмі крові, що рідко призводить до відміни препарату. Найтяжче ускладнення – міопатія (ураження м’язів, розм’якшення м’язів) зустрічається в 0,1% випадків.

 

visa MasterCard оплата готівкою мобільна версія Facebook Genex.Ukraine linkedIn  YouTube GenexUkraine