Нуклеіінові кислоти (від лат. «Nucleus» - ядро) - високомолекулярні органічні сполуки, біополімери (полінуклеотіди), утворені залишками нуклеотидів. Нуклеїнові кислоти ДНК і РНК присутні в клітинах всіх живих організмів і виконують найважливіші функції зі зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації.

Нуклеотиди - структурні компоненти нуклеїнових кислот, до складу кожного нуклеотиду входить азотиста основа, п`ятивуглецевий цукор (рибоза або дезоксирибоза) і залишок фосфорної кислоти.